Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
При цьому слід зауважити, що договором оренди встановлюється саме строк дії договору, а не термін. Виходячи з умов договору – строк дії договору 5 років. Посилання на дію договору до отримання власником державного акта на право власності на земельну ділянку можна тлумачити або як термін дії договору (подія, яка має неминуче настати) або як умову припинення договору оренди. В будь-якому випадку отримання власником земельної ділянки державного акту призведе до дострокового припинення договору оренди (тобто до спливу 5-ти річного строку) Тому, відповідно до Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, який затверджено постановою від 9 вересня 2009 р. N 1021, внесення запису про дострокове припинення договору обов’язкове.
Щодо укладення договору про дострокове припинення договору оренди. Укладення такого договору не обов’язкове, оскільки умовою припинення договору оренди зазначено отримання власником державного акта. Тому, моментом припинення договору є саме отримання державного акта, а не укладання договору про припинення договору оренди.
Крім того, навожу витяг з листа Держкомзему від 21.04.2010, "Щодо роз'яснення деяких питань земельного законодавства України" щодо використання невитребуваних земельних часток (паїв).
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської (селищної), міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання її власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається в договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відомо їх місцезнаходження.
Відповідно до частин першої та третьої статті 1277 Цивільного кодексу України, лише у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, спадщина визнається від умерлою в судовому порядку за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У тих же випадках, коли земельна ділянка є невитребуваною, відповідно до пункту 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року N 122, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.
Окремо слід зазначити, що згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, тобто відповідні районні державні адміністрації.
